Yamato 000593![]() | |
---|---|
![]() Метеорит Yamato 000593 масою 13.7 кг, об'єм куба — 1см³ (NASA; 2012). | |
Тип | Ахондрит |
Структурна класифікація | Магматична порода[1] |
Клан | Марсіанський метеорит[2] |
Група | Нахліти[2] |
Склад |
85% піроксену[1] 10% олівіну |
Метаморфізм | S3[1] |
Вивітрювання | B[3] |
Країна | Антарктида[2] |
Регіон |
Льодовик Ямато, Земля Королеви Мод |
Координати | 71°30′ пд. ш. 35°40′ сх. д. / 71.500° пд. ш. 35.667° сх. д.Координати: 71°30′ пд. ш. 35°40′ сх. д. / 71.500° пд. ш. 35.667° сх. д.[3][4] |
Спостереження падіння | Ні |
Дата падіння | 50,000 років тому[2] |
Дата виявлення | 2000[2] |
Вага | 13.7 кг[2] |
Інші назви | Y000593 |
Yamato 000593 (або Y000593) — це другий за величиною метеорит з планети Марс, знайдений на Землі[2][5][6]. Згідно з результатами проведених досліджень, цей марсіанський метеорит був сформований 1,3 мільярда років тому із потоку лави на Марсі. Зіткнення з космічним тілом на Марсі відбулося близько 12 мільйонів років тому, в результаті чого метеорит був вибитий з марсіанської поверхні у відкритий космос. Yamato 000593 впав на Землю на території Антарктиди близько 50 000 років тому. Маса метеорита становить 13.7 кг, і в ньому були виявлені ознаки давнього вивітрювання за участі води[2][5][6][7].
На мікроскопічному рівні на певних ділянках метеорита були виявлені сферули, дуже багаті на вуглець, якщо порівнювати із вмістом вуглецю на ділянках, де немає таких сферул. Згідно з твердженням науковців NASA, багаті на вуглець сфери, а також знайдені мікроскопічні тунелі могли бути утвореними в результаті біологічної активності[2][5][6].
41-а Японська антарктична дослідницька експедиція (JARE) виявила метеорит наприкінці грудня 2000 року в районі льодовика Ямато, в Горах Королеви Фабіоли, Антарктида.[2][8]
Вага метеорита становить 13,7 кг[2]. Це — небрекчійна кумулятивна магматична порода, яка складається переважно із видовжених авгітових кристалів — твердого розчину із піроксенової групи[8]. Японські науковці із Національного інституту полярних досліджень доповіли у 2003 році про те, що метеорит містить ідінгситові включення, які формуються під дією вивітрювання базальту в присутності рідкої води[8]. На додачу до цього, науковці NASA в лютому 2014 року доповіли, що вони виявили багаті на вуглець сферули, заковані у різні шари ідінгситу, а також мікроскопічні трубчасті утворення, що відгалужуються від ідінгситових жил, і мають викривлену, хвилеподібну форму, яка цілком відповідає текстурі біодеформації, яку можна спостерігати в земному базальтовому склі[2]. Однак серед науковців був встановлений консенсус щодо того, що «сама по собі, морфологія не може використовуватись однозначно як засіб виявлення примітивних форм життя»[9][10][11]. Інтерпретація морфології є явно суб'єктивною, а її використання як єдиної наукової ознаки призвело до численних помилок інтерпретації[9]. Згідно з інформацією команди науковців NASA, наявність вуглецю та брак відповідних катіонів є цілком сумісними із виявленням органічної матерії у складі ідінгситу[5]. Дослідники NASA зазначили, що мас-спектрометрія може забезпечити більше інформації щодо природи вуглецю, а також може допомогти відрізнити між собою включення абіотичного та біологічного вуглецю та різні їх деформації[5].
Марсіанський метеорит Yamato 000593 є магматичною породою, класифікується як ахондрит, який належить до групи нахлітів[1][2].
((cite journal))
: |access-date=
вимагає |url=
(довідка)
((cite journal))
: |first=
з пропущеним |last=
(довідка)
|
|
|