SMBus (англ. System Management Bus) — послідовний протокол обміну даними для пристроїв живлення. Заснований на шині I2C, але використовує більш низьку сигнальну напругу (3,3 В). Запропонований компанією Intel в 1995 році[1]. Використовується, наприклад, для отримання інформації про стан акумуляторної батареї ноутбука (ємність батареї, що залишилась, температура батареї, кількість циклів заряд-розряд, тощо). З версії SMBus 2.0 (2000 рік)[2] використовується не тільки для налаштування батареї, але і для інших внутрішніх пристроїв комп'ютера[3].

SMBus є двопровідним інтерфейсом, за допомогою якого прості пристрої можуть обмінюватися інформацією з системою. Повідомлення йдуть до пристроїв і від них, по одній і тій самій сигнальній лінії, замість проходження по окремим сигнальним лініям. Таким чином забезпечуються переваги:

Призначення SMBus:

Використання SMBus для налаштування ОЗП:

Порівняно з I²C, SMBus працює на швидкостях до 100 кГц і не підтримує 0,4 і 2 МГц варіантів.

Використання SMBus для доступу до інформації про процесор (PIROM) компанії Intel[6]:

Примітки

  1. SMBus.org. Архів оригіналу за 30 квітня 2018. Процитовано 6 травня 2018. 
  2. System Management Bus (SMBus) Specification. Version 2.0. — 2000.
  3. SMBus Quick Start Guide / Freescale Semiconductor. — 2012.
  4. Comparing the I²C Bus to the SMBus [Архівовано 20 серпня 2015 у Wayback Machine.] / Maxim Integrated. — 2000. — Dec 01.
  5. SMBus Compatibility With an I²C Device [Архівовано 29 березня 2018 у Wayback Machine.] / Texas Instruments. — 2009.
  6. Smbus Memory Component. — Дата звернення: 18.07.2017.

Посилання