Hiro H2H | |
---|---|
![]() | |
Призначення: | летючий човен |
Перший політ: | 1930 |
Прийнятий на озброєння: | 1932 |
На озброєнні у: |
![]() |
Розробник: | Hiro Naval Arsenald |
Всього збудовано: | 17 |
Екіпаж: | 6 осіб |
Крейсерська швидкість: | 130 км/год |
Максимальна швидкість (МШ): | 192 км/год |
Тривалість польоту: | 14,50 год |
Практична стеля: | 4 320 м |
Довжина: | 16,28 м |
Висота: | 6,13 м |
Розмах крила: | 22,14 м |
Площа крила: | 120,50 м² |
Споряджений: | 6 500 кг |
Двигуни: | 2 х Hiro Type 14, 2 х 550 к.с. |
Підвісне озброєння: | бомби 2х250 |
Кулеметне озброєння: | 4 х 7,7-мм кулемети |
Hiro H2H (яп. 八九式飛行艇, летючий човен морський Тип 89 ) — серійний летючий човен Імперського флоту Японії 30-х років 20 століття.
У 1928 році Імперський флот Японії купив у Великої Британії зразок нового летючого човна Supermarine Southampton, на базі якого в 11-му Арсеналі флоту в Хіро під керівництвом Дзюна Окамури був розроблений японський аналог. Це був суцільнометалевий біплан, з металевим силовим набором та дюралевою обшивкою. Літак був оснащений двома двигунами Hiro Type 14 (ліцензійним варіантом британського Napier Lion) потужністю 550 к.с. кожен. У 1932 році літак був прийнятий на озброєння під назвою «Летючий човен морський Тип 89» (або H2H1).
Пізніше ці двигуни замінили на Hiro Type 91 потужністю 520 к.с. кожен — хоча й менш потужними, але набагато надійнішими. З цими двигунами літак отримав назву «Летючий човен морський Тип 89 Модель 2» (або H2H2).
Всього було збудовано 17 літаків.
Hiro H2H увійшли у стрій в 1932 році, під час «Шанхайського інциденту», і несли службу поряд з Hiro H1H. Вони залишались в частинах першої лінії аж до японсько-китайської війни.
|