Mitsubishi Ki-57
Призначення: військово-транспортний літак
Перший політ: серпень 1940
Прийнятий на озброєння: 1942
Знятий з озброєння: 1945
Період використання: 1942–1945
На озброєнні у: Імперська армія Японії
Імперський флот Японії
Розробник: Mitsubishi
Виробник: Mitsubishi
Всього збудовано: 507
Екіпаж: 4 особи
Крейсерська швидкість: 360 км/год
Максимальна швидкість (МШ): 470 км/год
Дальність польоту: 3 000 км
Практична стеля: 8 000 м
Довжина: 16,10 м
Висота: 4,86 м
Розмах крила: 22,60 м
Площа крила: 70,08 м²
Споряджений: 8 173 кг
Двигуни: 2 х Mitsubishi Ha-102
Тяга (потужність): 2 х 1 080 к.с.

Mitsubishi Ki-57 у Вікісховищі

Mitsubishi Ki-57 (яп. 三菱 キ57) — серійний військово-транспортний літак Імперської армії Японії та Імперського флоту Японії (під назвою L4M1) періоду Другої світової війни. Був створений на базі бомбардувальника Mitsubishi Ki-21

В «довгій» нумерації літаків японської армії позначався Армійський транспортний літак Тип 100 (яп. 一〇〇式輸送機). В цивільній авіації отримав позначення MC-20. Кодова назва союзників — «Топсі» (англ. Topsy).


Історія створення

В грудні 1938 року дві японські авіакомпанії «Японський авіатранспорт» і «Міжнародні авіалінії Японії» злились в одну — «Японські авіалінії». В новій компанії авіапарк був доволі різношерстий і складався з імпортних і виготовлених за ліцензією Douglas DC-2, Douglas DC-3 і Lockheed 14[en], а також цілого ряду японських транспортних літаків міжвоєнного періоду. Тому одним з перших цілей авіакомпанії стало отримання сучасного транспортного літака від місцевих виробників. Цей літак планувалось використовувати на міжнародних трасах, тому його характеристики мали відповідати світовому рівню, на який вже вийшли японські військові літаки. Оскільки вже створений Mitsubishi Ki-21 демонстрував характеристики (швидкість, дальність польоту, навантаження) які відповідали очікуванням компанії, було вирішено звернутись саме до Mitsubishi.

В серпні 1939 року, майже відразу після того як «Японські авіалінії» були знову реорганізовані в «Імперські японські авіалінії» і отримали велику підтримку уряду, почалась розробка нового літака під керівництвом Кеносуке Одзава. Попередній проєкт літака зацікавив також військових, яким був потрібен десантний та штабний літак. Тому проектування літака було вирішено продовжити із врахуванням вимог Імперської армії Японії. Літак мав перевозити 11 пасажирів та 300 кг вантажу на дальність 1400 км при швидкості 300 км/год на висоті 2000-4000 м. Максимальна дальність польоту з комерційним вантажем мала становити 2000 км, без вантажу — 3000 км. Екіпаж мав складатись з 4 осіб, а злітна маса — не більше 7900 кг.[1]

Транспортний літак зберіг від Ki-21-I крило, хвостову частину фюзеляжу, шасі та силову установку. Фюзеляж був спроектований заново, ставши тепер низькопланом, 11 пасажирів розміщувались в двох рядах по двох сторонах фюзеляжу. Перший літак піднявся у повітря у серпні 1940 року. Льотні випробування пройшли успішно оскільки більшість агрегатів були вже протестовані. Ситуацію не погіршила навіть аварія четвертого прототипу, яка відбулась в грудні 1940 року коли під літак розбився в Токійській затоці поблизу Тіба. До кінця року обидва варіанти були запущені в серійне виробництво: цивільний під назвою MC-20-I, військовий — «Армійський транспортний літак Тип 100 Модель 1» (або Ki-57-I). Невелика кількість літаків була передана Імперському флоту Японії, де вона отримала позначення «морський транспортний літак Тип 0 Модель 11» (або L4M1).[1]

В березні 1941 року на озброєнні опинилась нова модифікація бомбардувальника — Ki-21-II і Mitsubishi почало переносити застосовані покращення і на транспортній версії. Проте замість двигунів Mitsubishi Ha-101 були використані менш потужні Mitsubishi Ha-102 потужністю 1080 к. с., також хоча гондоли двигуна були перероблені, люки шасі не закривались. Нова модифікація транспортного літака була готова в травні 1942 року. Вона отримала назву MC-20-II (цивільний варіант), та «Армійський транспортний літак Тип 100 Модель 2» (або Ki-57-II) — військовий варіант.[2]

Загалом на заводах Mitsubishi було виготовлено 101 літака Ki-57-IMC-20-II) і 406 Ki-57-IIMC-20-II). В 1944 році планувалось також почати виробництво літака на заводах Kokusai, але цього не вдалось зробити.[2] Останній літак зійшов з конвеєра в січні 1945 року[3].

Модифікації

Виробництво за роками[4]
Період Кількість
Ki-57-I / MC-20-I
Листопад 1940 — Березень 1941 27
Квітень 1941 — Березень 1942 69
Квітень 1942 — Травень 1942 5
Ki-57-II / MC-20-II
Травень 1942 — Березень 1943 72
Квітень 1943 — Березень 1944 221
Квітень 1944 — Січень 1945 113
Всього 507

Історія використання

Зламаний Ki-57 на острові Хонсю. Осінь 1945.

Воєнне використання

Літаки Ki-57 використовувались як транспортні, зв'язкові та для перевезення десантників, а цивільний варіант — для перевезення пасажирів. Частина цивільних літаків також залучалась для військових перевезень. Союзники стикались з ним на всіх театрах війни на Тихому океані.

Найвідомішою операцією, в якій взяли участь Ki-57, була висадка десантників на аеродром та нафтопереробний завод в околицях Палембанга 14 лютого 1942 року. В той час Японія отримувала 40 % нафти саме з Суматри. 9 лютого з затоки Камрань[en] була відправлена морська десантна експедиція, але існувала загроза що союзники знищать нафтопереробні заводи до її прибуття. Тому було вирішено використати повітряний десант, для цього було залучено 1-й десантний полк, який 14 лютого вилетів з Кахангу[en] і Клуанг[en]. Сам десант відбувався після бомбардування аеродрому, після чого з висоти 200 м було скинуто 260 десантників. Після декількох сутичок союзники відступили. Паралельно 100 десантників було скинуто над нафтопереробними заводами, де опір був значно сильніший і завод був захоплений тільки наступного дня, проте союзники так і не встигли знищити заводи. 15 лютого десантникам надійшли підкріплення і було захоплено саме місто. Тої ночі також нарешті прибув морський десант і японські війська повністю закріпили свої позиції.[5]

Цивільне використання

MC-20-I японської газети Асахі Сімбун, який мав на борту все необхідне для підготовки і надсилання статей.

Після закінчення бойових дій MC-20/Ki-57 використовувались під контролем союзників до 10 жовтня 1945 року, оскільки союзницькі бомбардування сильно зашкодили наземним комунікаціям, після чого всі польоти японських літаків були припинені.[3]

Після закінчення війни трофейні Ki-57 використовувались в Китаї та Радянському Союзі. За відгуками радянського пілота В.Вінницького, який багато літав на цьому літаку, і одного разу возив на ньому Мао Цзедуна, MC-20 був найкращим літаком у своєму класі, явно переважаючи Лі-2 та C-47.

Тактико-технічні характеристики

Дані з Japanese Aircraft of the Pacific War[6] і The Mitsubishi Ki-21[7]

Ki-57-I Ki-57-II
Екіпаж 4 особи
Довжина 16,1 м
Висота 4,77 м 4,86 м
Розмах крил 22,6 м
Площа крил 70,08 м ²
Маса пустого 5 522 кг 5 585 кг
спорядженого 7 860 кг 8 173 кг
максимальна злітна 8 437 кг 9 120 кг
Навантаження на крило 112.2 кг/м2 116.6 кг/м2
Об'єм паливних баків 2500 л
Двигуни 2 x Nakajima Ha-5 KAI 2 x Mitsubishi Ha-102
Потужність злітна 2 x 950 к. с. 2 x 1080 к.с.
операційна 2 x 1080 к. с.
(на висоті 4000 м)
2 x 1055 к.с.
(на висоті 2800 м)
Питома потужність 4.1 кг/к.с. 3.8 кг/к.с.
Швидкість максимальна 430 км/год (на висоті 3 400 м) 470 км/год (на висоті 5 800 м)
крейсерська 320 км/год (на висоті 3 000 м) -
Швидкість підйому на висоту 5 км — 12 хв. 10 c на висоту 6 км — 15 хв. 45 с
Дальність операційна 1500 км 1500 км
максимальна 3000 км 3000 км
Практична стеля 7 000 м 8 000 м

Оператори

Військові

Японія Японська імперія[3][4]

ВПС Імператорської армії Японії

Авіація імперського флоту Японії

КНР КНР

Повітряні сили Китайської Народної Республіки

Цивільні

Японія Японська імперія
Маньчжоу-го

Джерела

Книги
Статті

Примітки

  1. а б Francillon, 1967, с. 11.
  2. а б Francillon, 1967, с. 13.
  3. а б в Francillon, 1970, с. 182-185.
  4. а б Francillon, 1967, с. 14.
  5. Francillon, 1967, с. 12-13.
  6. Francillon, 1970, с. 185.
  7. Francillon, 1966, с. 16.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Mitsubishi Ki-57

  Японія   Авіація   Друга світова війна   Військова справа