Kokusai Ku-7
Призначення: планер
Перший політ: 1944
На озброєнні у: Імперська армія Японії
Всього збудовано: 9
Екіпаж: 2 особи
Крейсерська швидкість: 220 км/год
Максимальна швидкість (МШ): 335 км/год
Довжина: 19,92 м
Розмах крила: 35,00 м
Споряджений: 12 000 кг
Маса підвісних елементів: до кг

Kokusai Ku-7 у Вікісховищі

Kokusai Ku-7 (яп. 真鶴 «Маназуру» («Журавель»)) — проєкт планера Імперської армії Японії періоду Другої світової війни. Кодова назва союзників - «Базард» (англ. Buzzard).

Історія створення

У 1942 році фірма Kokusai отримала замовлення на виготовлення важкого транспортного планера, який отримав назву Ku-7. Оскільки проєкт не мав високого пріоритету, то роботи йшли повільно. Ще одним фактором, який гальмував роботи, було те, що Ku-7 мав бути найбільшим планером з-поміж тих, що коли-небудь випускались в Японії.

Нова машина мала оригінальну конструкцію. Незважаючи на великі розміри, вона була побудована за двобалковою схемою із рознесеним оперенням та великою центральною гондолою, в якій могли розміститись 32 повністю екіпіровані десантники або легкий танк масою до 8 тонн. Шасі не складалось. Завантаження та розвантаження планера здійснювалось через розсувні секції в задній частині гондоли. Через велику масу планер могли буксирувати тільки важкі бомбардувальники Ki-49-II або Ki-67-I.[1]

Перший політ відбувся у серпні 1944 року. Але на той час становище Японії значно погіршилось, в пріоритеті авіаційної промисловості були винищувачі, особливо винищувачі-перехоплювачі, тому Ku-7 в серію не пішов. Але незважаючи на це, фірма Kokusai за власною ініціативою розробила на базі Ku-7 прототип важкого транспортного літака Kokusai Ki-105.

Тактико-технічні характеристики

Технічні характеристики

Льотні характеристики

Джерела

Див. також


  Японія   Авіація   Друга світова війна   Військова справа
  1. Francillon, 1970, с. 485.