Prince of Persia: The Sands of Time | |
---|---|
![]() | |
![]() | |
Розробник | Ubisoft Montreal |
Видавець | Ubisoft |
Дистриб'ютор | Steam, Good Old Games[1], Humble Store[d][2] і PlayStation Store |
Жанр(и) | Екшн/Adventure |
Платформа | PC (Microsoft Windows), Xbox, GameCube, PS2, Game Boy Advance, мобільний телефон, PS3 |
Дата випуску | |
Режим гри | однокористувацька гра[3] |
Мова | англійська[3] і російська |
Вік. обмеження |
ESRB: T — Teens PEGI: PEGI 12 (версія для PS2) PEGI: PEGI 12 (версії для GameCube і Xbox) |
Творці | |
Режисер(и) | Патріс Десіле |
Ігродизайнер(и) | Джордан Мехнер |
Композитор(и) | Стюарт Чатвуд |
Технічні деталі | |
Рушій | JADE engine |
Носій | CD-ROM (2), DVD-ROM |
Prince of Persia: The Sands Of Time | |
Наступна гра | «Prince of Persia: Warrior Within» |
![]() |
Prince of Persia: The Sands of Time (укр. Принц Персії: Піски часу) — відеогра, розроблена компанією Ubisoft у 2003 році спільно із засновником першого Prince of Persia Джорданом Мехнером.
Prince of Persia: The Sands of Time не є сиквелом оригінального Prince of Persia, і на відміну від першої гри, є не платформером, а екшном. Тим не менш, основа ігрового процесу в усіх частинах ігор однакова — переміщення по багатоповерховим складним з архітектурної точки зору будівлям, з постійним виконанням складних акробатичних прийомів, які урізноманітнені періодичними сутичками з ворогами.
Принц Персії (як і в оригінальній грі, ім'я не вказано) разом зі своїм батьком планує захопити замок індійського Махараджи. У цьому плані їм допомагає ренегат візир (очевидно даний персонаж є відсиланням до візира Джаффарі з гри 1984 року, хоча в Sands of Time ім'я візира невідомо), який насправді переслідує власні плани — роздобути зі скарбниці Махараджи Кинджал Часу, за допомогою якого можна керувати Пісками Часу, укладеними у великому пісковому годиннику в тій же скарбниці. План візира порушується, коли Кинджал захоплює Принц. За порадою візира Принц вставляє Кинджал у пісочний годинник, чим звільняє Піски Часу, які перетворюють його батька та численних воїнів у піскових зомбі, яких можна знищити тільки ударом все того ж кинджала Часу. У цей момент Принц і Піски Часу виявляються розділені, і майже вся гра — це тривала подорож Принца і захопленої принцеси Фари, дочки Махараджи, по величезному замку султана — Азад — у пошуках Пісків Часу, тому що повторне використання на них кинджала може дати можливість відмотати час назад і запобігти катастрофі.
Випущений через багато років після оригінального Prince of Persia (1989), Sands of Time відрізняється сильно розвиненим ігровим процесом, однією з причин зміни якого є переведення гри в повністю тривимірний простір. Основна ідея гри, тим не менше, та ж сама: акробатично складне переміщення по замку з пастками, урізноманітнене сутичками з ворогами. Крім звичайних стрибків, головний герой може бігати по стінах, відстрибувати від них, лазити по канатах, стрибати з горизонтальних жердин, а також поєднувати деякі з цих акробатичних прийомів один з одним.[4][5]
Унікальною особливістю гри є наявність самого Кинджала часу, який дає можливість керувати часом, витрачаючи Пісок часу, що зберігається у відсіках кинджалу — круглих жовтих і білих у вигляді півмісяця. Пісок можна відновлювати в спеціальних джерелах Піску (заповнює всі відсіки цілком) або вбиваючи кинджалом ворогів (відновлює один жовтий відсік або половину білого). Кинджал дає чотири здібності:
Можливості Кинджала часу компенсують неможливість зберегти гру в будь-який момент: зберегтися можна тільки в спеціально відведених місцях, де з землі б'ють Піщані шторми, проходження через які також дає видіння, що є своєрідною підказкою щодо подальшого проходження рівня до наступного шторму.
Сутички з ворогами чітко відокремлені від акробатичної частини гри, і являють собою невеликі перерви, протягом яких на відносно замкнутому просторі Принц вступає в бій з ворогами (більшу частину гри це пісочні зомбі декількох видів, що відрізняються зовнішнім виглядом, зброєю, бойовими прийомами і витривалістю), які атакують у кілька хвиль. Коли всі вороги в певній локації знищені, камера демонструє Принца, що вбирає зброю в піхви.
У грі існує досить багато видів ворогів:
Інші види ворогів поневолені силами Пісків часу і мешкають в Азаді, замку султана:
Інші пісочні істоти:
Також існують дві особливі сутички у грі, де ворогів можна назвати босами:
Єдиною зброєю Принца (не враховуючи Кинджала часу, який не є повноцінною зброєю) є меч, як і в оригінальній грі. Щоправда, за гру Принц кілька разів змінює мечі, змінюючи попередні на потужніші (ймовірно, мається на увазі, що нові мечі сильніші через свої розміри і вагу), який втім не дає ніяких нових можливостей, крім нанесення великих пошкоджень і проламуванням стін в деяких місцях (винятком є останній меч у грі, який дозволяє пробивати блоки ворогів і вбивати їх одним ударом без добивання кинджалом Часу).
Гра відрізняється досить якісною графікою для свого часу. Незважаючи на порівняно низьку деталізацію моделей, картинка прикрашена великою кількістю фільтрів, що створюють ефект згладжування, світлових відблисків та розмиття зображення в потрібні моменти. Ці та інші спецефекти надають картинці реалістичність та барвистість.
Prince of Persia: The Sands of Time Original Soundtrack був випущений 3 листопада 2003 компанією Ubisoft. Композитором музики для гри був обраний Стюарт Чатвуд (Stuart Chatwood), учасник неіснуючої нині канадської рок-групи The Tea Party[en]. З 2002 року Чатвуд працював над матеріалами гри, а в січні 2003 з'явилися перші записи. Вокальні партії саундтрека виконували Меріем Толлар (Maryem Tollar) і Сінді Гомес (Cindy Gomez)
# | Назва | Тривалість |
---|---|---|
1. | «Welcome to Persia» | 1:02 |
2. | «Introducing the Prince» | 1:39 |
3. | «Call to Arms» | 0:39 |
4. | «Prelude Fight» | 1:34 |
5. | «A Dagger Is Found» | 0:36 |
6. | «A Princess Is Stolen» | 1:08 |
7. | «Behold the Sands of Time» | 2:45 |
8. | «Start Running» | 0:28 |
9. | «Discover the Royal Chambers» | 1:57 |
10. | «Dreamtime» | 0:41 |
11. | «A Question of Trust» | 0:52 |
12. | «Father Is That You?» | 0:31 |
13. | «Attack of the Sand Griffins» | 1:15 |
14. | «Don't Enter the Light» | 2:02 |
15. | «Enter the Royal Palace» | 1:26 |
16. | «A Long Way Up» | 1:04 |
17. | «A Vision» | 0:07 |
18. | «Royal Baths» | 1:45 |
19. | «A Bad Dream» | 0:58 |
20. | «Chaos in the Zoo» | 1:44 |
21. | «Lost in the Crypts» | 1:47 |
22. | «Farah Enlightens the Prince» | 2:29 |
23. | «A Brief Oasis» | 0:59 |
24. | «Awake» | 0:36 |
25. | «Trouble in the Barracks» | 1:47 |
26. | «Library» | 1:42 |
27. | «The Prince Hesitates ...» | 1:08 |
28. | «Tower of Dawn» | 1:34 |
29. | «Farah Persikes» | 1:10 |
30. | «At What Cost» | 0:22 |
31. | «Reverse the Sands of Time» | 3:03 |
32. | «The Battle Begins» | 0:17 |
33. | «The Vizier Must Die» | 0:59 |
34. | «Finish the Vizier» | 0:43 |
35. | «Farewell Princess» | 3:08 |
36. | «Time Only Knows» | 3:46 |
37. | «The Maharaja's Treasure Vault» |
є і останньою фразою в «Двох тронах».Більшість людей думають, що час, як ріка, яка тече швидким і впевненим потоком в одному напрямку. Але я бачив обличчя часу, і я можу вам сказати: вони не праві. Час як океан під час шторму. Ви можете запитати, хто я і чому я говорю про це. Сідайте, і я розповім вам казку, яку ніхто до вас не чув.
|