МакДоннел Дуґлас АН-64 Апач McDonnell Douglas AH-64 Apache | |
---|---|
![]() Гвинтокрил AH-64D Apache Longbow зі складу 101-го авіаційного полку, базується на передову авіаційну базу «Спейчер», Ірак. 5 грудня 2005 | |
Тип | ударний вертоліт |
Розробник | Hughes Helicopters |
Виробник |
Hughes Helicopters (1975–1984) McDonnell Douglas (1984–1997) Boeing Defense, Space & Security (1997–по т.ч.) |
Перший політ | 30 вересня 1975[1] |
Початок експлуатації | квітень 1986[2] |
Статус | експлуатується |
Основні експлуатанти | Армія США |
Роки виробництва | з 1983 |
Виготовлено | 2000 і 2000[3] |
Вартість одиниці |
AH-64A: 20 млн.US$ (2007), AH-64D (AH-64A модифікований): 18 млн. US$ (2007)[4] |
Варіанти | AgustaWestland Apache |
| |
![]() |
AH-64 Apache (укр. «Апа́чі»[5][a]) — американський основний ударний вертоліт, що перебуває на озброєнні армії США із середини 1980-х років.
Успішне застосування AH-1 «Кобра» у В'єтнамі підтвердило життєздатність ідеї бойового гелікоптера. Водночас ситуація з майбутнім «спадкоємцем» «Кобри» залишалася невідомою. Амбітна та дорога програма AH-56 «Шайєнн» тривала близько десятиліття і була остаточно закрита в 1972 році. Спроби знайти тимчасову заміну у вигляді моделі «Сікорський S-67», модифікацій «S-61» та інших гелікоптерів також виявилися безуспішними. Нарешті в 1972 р. Армія США розпочала програму зі створення нового бойового гелікоптера (Advanced Attack Helicopter, AAH), призначеного в першу чергу для боротьби з танками противника в будь-який час доби і в поганих погодних умовах.
Основні вимоги, що висували до гелікоптера AAH:
Участь у конкурсі брали п'ять авіабудівних фірм: «Боїнг-Вертол», «Белл Гелікоптер», «Г'юз Гелікоптерз», «Локхід», «Сікорський». У червні 1973 року двом з цих фірм (Белл Гелікоптер та Г'юз Гелікоптерз) видали контракти на розробку й виробництво прототипів. Фірма «Белл» запропонувала YAH-63 (Модель 409), який представляв розвиток AH-1; прототип зробив перший політ 22 листопада 1975 року. Трохи раніше, 30 вересня, уперше злетів Hughes YAH-64, пілотував пілотами-випробувачами Робертом Феррі (Robert Ferry) та Рале Флетчером (Raleigh Fletcher). Під час проведених армією порівняльних випробувань зразок фірми Г'юз Гелікоптерз показав свою значну перевагу над конкурентом у швидкопідйомності та маневреності, і загалом його характеристики перевершували армійські вимоги. Вагому роль зіграла аварія YAH-63 в одному із випробувальних польотів. У грудні 1976 року було оголошено про перемогу в конкурсі фірми Г'юз Гелікоптерз з гелікоптером YAH-64.
Після перемоги в конкурсі фірма продовжила довготривалі випробування вертольота і впровадила низку змін у його конструкцію та бортове обладнання. Загалом обсяг літних випробувань склав 2400 годин. Через низку труднощів рішення про серійне виробництво було відтерміновано на два роки. Лише влітку 1981 року почалися військові випробування гелікоптера. Залучені екіпажі залишилися задоволені новою машиною, і 19 грудня того ж року було прийняте рішення про серійне виробництво гелікоптера під позначенням AH-64A та назвою «Апачі».
Для виробництва «Апачі» побудували завод у м. Меса (Аризона). Викочування першого серійного вертольота відбулося 30 вересня 1983 року, рівно через вісім років після першого польоту AH-64. Наступного року фірму «Г'юз Гелікоптерз» придбала корпорація «МакДоннел Дуґлас», до якої перейшло також і виробництво гелікоптера. «Апачі» стали надходити у війська та розподілялися по 18 вертольотів на ескадрилью. Перша ескадрилья досягла боєпридатності у липні 1986 року. З 1989 року «Апачі» почали надходити у Національну гвардію США. Серійне виробництво для потреб американських збройних сил було завершено у грудні 1994 року після побудови 827 вертольотів. Середня вартість одного гелікоптера ранньої модифікації AH-64A складає приблизно 14,5 млн доларів.
Станом на 2018 рік американські військовики не мали планів заміни AH-64 на новіші вертольоти. Імовірно, термін їхньої служби буде подовжений і вони залишатимуться на озброєнні до 2040 року[6].
Загалом було надано: 937 вертольотів у модифікації «А» до 1997 року, понад 1000 AH-64D з 1997 по 2013 рік та понад 500 AH-64E з 2011 року.[7]
ТТХ сімейства AH-64 | |||
AH-64A[16] | AH-64D[17] | AH-64D Longbow[17] | |
---|---|---|---|
Технічні характеристики | |||
Екіпаж | 2 | ||
Довжина з обертовими гвинтами, м | 17,76 | ||
Діаметр несучого гвинта, м | 14,63 | ||
Діаметр рульового гвинта, м | 2,79 | ||
Висота, м | 3,84[1. 1] | 4,66[1. 2] | 4,95[1. 3] |
Площа, оберту основного гвинта, м ² | 168,11 | ||
База шасі, м | 10,59 | ||
Колія шасі, м | 2,03 | ||
Маса порожнього, кг | 4 660 | 5 165 | 5 352 |
Маса нормальна злітна, кг[1. 4] | 6 650 | 6 552 | 7 530 |
Маса максимальна злітна, кг | 8 000 | 9 525 | 10 432[1. 5] |
Маса палива, кг | 1 108 + 2 712 в ППБ | ||
Обсяг палива, л | 1 421 + 4 × 871 в ППБ | ||
Двигун | 2 × ТВД General Electric | ||
T700-GE-701 | T700-GE-701C | ||
Потужність, кінська сила (кВт) | 2 × 1 695 (1 270) | 2 × 1 890 (1 409) | |
Льотні характеристики | |||
Максимально допустима швидкість, км/год | 365 | ||
Максимальна швидкість, км/год | 300 | 293 | 265 |
Практична дальність, км | 690[1. 6] | 482 | 407 |
Етапна дальність, км | 2 020 | 1 899 | |
Тривалість польоту | 3,57 год[1. 7] | 2 год 44 хв/8 год[1. 8] | |
Практична стеля, м | 6 100 | 6 400 | 5 915 |
Теоретична стеля, м[1. 9] | 4 085/3 100 | 4 570/3 505 | 4 170/2 890 |
Максимальна швидкопідйомність, м/с | 12,27 | ||
Вертикальна Швидкопідйомність, м/с | 12,7 | 7,5 | |
Навантаження на диск, кг/м² | 48,6 | 62,1 | |
Максимальна експлуатаційна перевантаження | +3,5/-1,0 g | +3,5/-0,5 g | |
Озброєння | |||
Гармата | 30 мм M230 (625 постр./хв) | ||
Боєкомплект | до 1 200 патр. | ||
Ракети «повітря-поверхня» | 4 × 4 × AGM-114 | ||
НАР | 4 × 19 × 70 мм Hydra |
Характеристики AH-64D в типових місіях (без РЛС AN/APG-78) [17] | ||||||||
A | B | C | D | E | F | G | H | |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Тип | протитанкова | повітряне прикриття | ескорт | |||||
Злітна маса, кг | 6 552 | 7 158 | 7 728 | 6 874 | 7 813 | 6 932 | 7 867 | |
маса палива, кг | 727 | 1 029 | 902 | 1 063 | 745 | 1 086 | 741 | 1 077 |
Крейсерська швидкість, км/год | 285 | 280 | 272 | 274 | 283 | 278 | 287 | 283 |
Висота польоту, м | 1 220 | 610 | 1 220 | 610 | 1 220 | 610 | ||
Вертикальна Швидкопідйомність, м/хв | 448 | 137 | 301 | 293 | 262 | 238 | ||
Тривалість польоту | 1 год 50 хв | 2 год 40 хв | 1 год 47 хв | 2 год 30 хв | 1 год 50 хв | 2 год 30 хв | 1 год 50 хв | 2 год 30 хв |
Боєкомплект | 4 × AGM-114; 320 патр. |
4 × AGM-114; 1200 патр. |
6 × AGM-114; 540 патр. |
16 × AGM-114; 1200 патр. |
4 × AGM-114; 1200 патр. |
4 × AGM-114; 19 × НАР; 1200 патр. |
19 × НАР; 1200 патр. |
38 × НАР; 1200 патр. |
![]() |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: AH-64 Apache |
![]() |
Це незавершена стаття про гелікоптер. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
|
|
|
|
|